|
«Я прочитав чимало критичних статей, і хоча ми, режисери, не любимо критики, ми повинні вишукувати в ній істинне. І я цим займався. Епізод «Похорон» народився після прочитання рецензії Вадима Скуратівського на наш фільм «Богдан Хмельницький», де йшлося, що мало народ показано, тільки як воюємо, а як оцінюємо війну, що переживаємо. Як немає і народної думки про гетьмана. У сотнях пісень його лаяли, так само як і славили» «Богдан Хмельницький — неоднозначна постать... бо кажуть, що Богдан від когось у роду мав дуже неврастенічний характер. Він міг з малої причини розплакатись, так само — без особливої причини розлютитися так, що вихоплював булаву і розбивав козакам голови. Нам треба багато розповісти про нашого героя, про події. Щоб окремими епізодами, через постать Богдана відтворити суть непростих подій. Бачите, історія не простила Богданові ні поразки під Берестечком, ні Зборівської угоди. Історія не простила й Переяславської угоди — про це неодноразово писав Тарас Шевченко». Потрібно увійти в особливий стан творчого натхнення, щоб сцени, які розпочинали зніматися в одному настрої, через деякий час, відзняті тим самим оператором, у тих самих декораціях, з тими ж акторами, але з іншим творчим настроєм, не відрізнялись. Чи потрібно Мащенку входити в стан, в якому відбувалися зйомки першої серії? «Звичайно, змінилася моя позиція і тому, що повернутися до стану романтичного піднесення, в якому ми знімали першу серію, дуже непросто. А предметом картини є внутрішній стан усієї армії — і кожного козака, і кожного полководця, і самого Богдана. Повернутися до тієї температури душі, до тієї напруги, захованої в слові, в жесті, в погляді, в полі, дуже непросто». «Хтось каже, що ми останні романтики — я не вірю. Романтизм — могутня сила. І я думаю, ми все-таки повернемося до нашого стилю остаточно. Скоро буде перегляд першого епізоду, і ми побачимо, чи зробили ми крок до самих себе». |
